Внутрішня будова права, в якій виражається єдність та диференціація його норм, називається "система права". Це складне соціально-правове явище, яке характеризується як єдністю, так і різноманітністю правових норм, що регулюють суспільні відносини.
Основні елементи системи права:
Галузі права: Це найбільші структурні одиниці системи права, які об'єднують норми, що регулюють однорідні суспільні відносини. Наприклад, цивільне право, кримінальне право, адміністративне право, трудове право тощо.
Інститути права: Це підрозділи галузей права, які регулюють конкретні групи відносин. Наприклад, в межах цивільного права можна виділити інститут зобов'язального права, інститут власності тощо.
Норми права: Це елементарні складові системи права, які є загальнообов'язковими правилами поведінки, встановленими або санкціонованими державою. Вони визначають права та обов'язки суб'єктів права.
Характеристики системи права:
Єдність: Всі норми права в рамках однієї системи повинні бути узгодженими між собою, не суперечити одна одній і забезпечувати цілісність правового регулювання.
Диференціація: Відображає поділ права на різні галузі та інститути, що дозволяє більш точно та ефективно регулювати різноманітні суспільні відносини.
Функції системи права:
Регулятивна: Система права встановлює правила поведінки, які забезпечують порядок у суспільстві.
Охоронна: Захищає суспільні відносини від порушень, встановлюючи юридичну відповідальність.
Виховна: Формує правосвідомість та правову культуру населення через закріплення суспільно важливих цінностей.
Інформаційна: Надає інформацію про права та обов'язки суб'єктів права.
Система права постійно розвивається під впливом змін у суспільстві, економіці, політиці й інших сферах, що забезпечує її актуальність і відповідність сучасним реаліям.