Закріплена норма права, яка надає власнику можливість визначати долю належної йому речі шляхом її відчуження, передачі в користування іншим особам тощо, називається правом розпорядження.
Право розпорядження є одним з трьох основних елементів права власності, поряд із правом володіння та правом користування. Кожен з цих елементів виконує свою специфічну функцію:
Право володіння — це юридично забезпечена можливість фактичного панування особи над річчю. Воно дозволяє власнику фізично контролювати річ, але не надає права змінювати її правовий статус.
Право користування — це можливість власника отримувати з речі корисні властивості, доходи або інші вигоди. Це право дозволяє використовувати річ за її призначенням для задоволення особистих потреб власника або отримання доходу.
Право розпорядження — це можливість визначати юридичну долю речі, тобто здійснювати дії, спрямовані на зміну суб'єкта права власності. Це включає в себе продаж, дарування, обмін, передачу в оренду та інші форми відчуження чи передачі права на річ.
Таким чином, право розпорядження є ключовим елементом, що забезпечує динамічність і гнучкість у використанні власності, дозволяючи власнику вільно управляти своїм майном у межах, встановлених законом.