Стаття 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначає основні положення, що стосуються адміністративного стягнення. Давайте розглянемо її детальніше.
Основне поняття:
Основне поняття, про яке йдеться у статті 23 КУпАП, це "адміністративне стягнення". Воно визначається як міра відповідальності, що застосовується до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Адміністративне стягнення є важливим інструментом у системі адміністративної відповідальності, оскільки воно має на меті не тільки покарання, але й виховання правопорушника та запобігання подальшим правопорушенням.
Цілі застосування адміністративного стягнення:
Адміністративне стягнення застосовується з кількома основними цілями:
- Виховання особи: Стягнення має на меті виховання особи, яка вчинила правопорушення, у дусі дотримання законів України і поваги до правил співжиття. Це означає, що стягнення повинно сприяти усвідомленню особою неправомірності своєї поведінки і її виправленню.
- Запобігання новим правопорушенням: Стягнення спрямоване на запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Цей превентивний аспект є важливим для підтримання правопорядку.
Види адміністративних стягнень, що застосовуються до неповнолітніх осіб:
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає певні спеціальні заходи стягнення для неповнолітніх осіб. До них можуть належати:
- Попередження: Це найбільш м'який вид стягнення, що полягає у формальному застереженні про недопустимість подібних дій у майбутньому.
- Штраф: Неповнолітнім може бути призначено штраф, але з урахуванням їхнього віку та фінансових можливостей.
- Оплатне вилучення предмета: У деяких випадках можливе вилучення предмета, що був знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення.
- Громадські роботи: Може бути застосовано як виховний захід, що полягає у виконанні певних робіт на користь суспільства.
Важливо зазначити, що до неповнолітніх осіб адміністративні стягнення застосовуються з урахуванням їхнього віку, психічного стану та інших обставин, що можуть вплинути на їхню спроможність усвідомлювати і виправляти свою поведінку. Законодавство України передбачає особливі процедури і підходи до розгляду справ, де фігурують неповнолітні, з метою захисту їхніх прав та інтересів.