А) За українським законодавством, неповнолітні особи у віці від 14 до 18 років мають обмежену дієздатність. Це означає, що вони можуть самостійно здійснювати лише певні правочини. Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України, неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Таким чином, Єва має право самостійно розпоряджатися грошима, які вона заробила під час літніх канікул, а також речами, придбаними за ці кошти, такими як золоті сережки.
Щодо подарованих грошей, закон не надає чіткого права неповнолітнім особам самостійно розпоряджатися подарунками, якщо інше не було обумовлено дарувальником. Однак, якщо батьки не мали зауважень до покупки каблучки за подаровані гроші, можна вважати, що вони з цим погодилися.
Б) У цій ситуації важливо врахувати, що Єва продала каблучку, придбану на подаровані гроші, без згоди батьків. Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України, неповнолітні можуть здійснювати дрібні побутові правочини, а також правочини щодо розпорядження заробітком, стипендією або іншими доходами. Продаж каблучки не є дрібним побутовим правочином, тому теоретично батьки можуть вимагати визнання договору недійсним.
Однак, на практиці суд може визнати угоду дійсною, якщо буде встановлено, що Єва діяла в межах отриманих прав і не було істотного порушення прав сторін. Якщо Марія не висловлює претензій щодо угоди та не має претензій до якості каблучки, суд може визнати, що підстав для визнання договору недійсним немає. В такому випадку батькам Єви доведеться погодитися з її рішенням. Але, якщо батьки наполягатимуть, їм варто звернутися за юридичною консультацією для більш точного визначення перспективи судового позову.